Індекс рубрикатора НБУВ: Э2г(4УКР)608

Шифр НБУВ: Ж69265 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Э2г(4УКР)

Шифр НБУВ: Ж69265 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4УКР)61-8 + Э370.9(4УКР)

Рубрики:

Історія

Християнство в окремих країнах

Шифр НБУВ: Ж16332 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Э211.31

Рубрики:

Релігія ,раси, расова проблема,нація та національне питання

Шифр НБУВ: Ж69265 Пошук видання у каталогах НБУВ 

З використанням компаративістського підходу вперше у науковій літературі з'ясовано теорії релігії В.К.Липинського - українського історіософа, соціолога, соціального мислителя та політика, як складову релігієзнавчих пошуків доби українського національного відродження. Розглянуто специфічні риси релігієзнавчої концепції вченого, у контексті української релігієзнавчої думки висвітлено погляди дослідника на суть, специфіку та структуру релігії, її взаємодію з суспільством. Наведено аналіз проведеного вченим зіставлення релігії та магії як двох протилежних способів організації соціального життя. Розкрито засади концепції науковця щодо поділу світської та духовної влади, розглянуто підходи вченого до проблеми функціонування релігії та Церкви.

Проаналізовано релігієзнавчу спадщину видатних діячів національного відродження початку XX ст. М.Грушевського, О.Лотоцького, В.Липинського, І.Огієнка, А.Річинського, М.Шаповала. Досліджено спільність і відмінність у поглядах українських учених щодо розгляду проблеми сутності релігії, її функціональної природи та взаємозв'язку з найважливішими сферами суспільного буття - соціальним життям, культурою та політикою. Висвітлено уявлення вітчизняних мислителів про буттєві основи й визначальні характеристики церкви, значення в соціально-релігійному житті таких спільнот, як духовенство й народ (миряни), відтворено опозиційні підходи щодо розуміння секти у порівнянні з церквою.

Проанализировано религиеведческое наследие выдающихся деятелей национального возрождения начала XX в. М.Грушевского, А.Лотоцкого, В.Липинского, И.Огиенка, А.Ричинского, М.Шаповала. Исследованы общность и отличия во взглядах украинских ученых относительно изучения проблемы сущности религии, ее функциональной природы и взаимодействия с наиболее важными сферами общественного бытия - социальной жизнью, культурой и политикой. Рассмотрены представления отечественных мыслителей о бытовых основах и определяющих характеристиках церкви, значении в социально-религиозной жизни таких общностей, как духовенство и народ (миряне), отображены опозиционные подходы относительно понимания секты в сравнении с церковью.

Індекс рубрикатора НБУВ: С5*665 + С5*25(4УКР)

Рубрики:

Соціологія

Шифр НБУВ: Ж16127 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Э370.9(4УКР)

Рубрики:

Християнство в окремих країнах

Шифр НБУВ: Ж69265 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто шляхи подолання низки методологічних, теоретичних і методичних прогалин соціології моралі в контексті застосування напрацювань цієї соціологічної субдисципліни для дослідження нормативних аспектів економічних взаємодій населення України. Обгрунтовано необхідність використання різнопланового інструментарію конкретно-соціологічних досліджень економічних взаємодій, необхідність тріангуляції кількісних та якісних соціологічних методів і перспективність використання тестів на суб'єктивну надійність респондентів.

З'ясовано закономірності формування та функціонування економічної моральності полярних груп населення сучасної України. Проаналізовано існуючі в соціогуманітарному дискурсі каузальні моделі взаємозв'язку нормативної й економічної систем суспільства. Обгрунтовано визначення поняття "економічна моральність", розглянуто його аплікації у соціогуманітарних дисциплінах. Визначено теоретико-методологічні та методичні недоліки соціології моралі й обгрунтовано шляхи їх подолання, досліджено нормативні аспекти економічної поведінки. Розроблено програму емпіричного дослідження економічної моральності полярних груп населення України, запропоновано механізм верифікації одержаних результатів. Встановлено інтегровані показники економічної моральності, зроблено їх статистичну й аналітичну верифікацію, проведено інтегроване оцінювання відповідних соціальних орієнтацій полярних груп населення України у загальноєвропейському та внутрішньорегіональному вимірах на підставі бази даних Європейського соціального дослідження (хвиля 2004 - 2005). Наведено результати інтерпретації інтегрованих показників економічної моральності полярних груп українського суспільства з залученням інших баз даних (зокрема, бази даних щорічного соціологічного моніторингу Інституту соціології НАН України). Досліджено режими економічної діяльності полярних груп населення Львова на підставі аналізу фокус-групових дискусій. У процесі вивчення фокус-групових дискусій адаптовано розмежування між трьома режимами економічної діяльності.

Розглянуто релігієзнавчу спадщину подвижників українського національного відродження початку ХХ ст. М.Грушевського, В.Липинського, О.Лотоцького, А.Річинського, М.Шаповала як осібне явище в історії вітчизняного вчення про релігію. З'ясовано спільність та відмінність концептуальних положень вчених і мислителів про сутність та функціональність релігії, її взаємодію з такими сферами суспільного буття, як соціальне життя, культура, політика, нація, а також проаналізовано їх погляди на церкву й секту, як типи релігійної організації.

Проаналізовано основні підходи до періодизації історії української соціологічної думки, відзначено їх сильні сторони і недостатню вмотивованість окремих положень. Викладено авторську концепцію вирішення цієї наукової проблеми.

За допомогою методу аналізу поглядів українських соціологів на проблему співвідношення в релігійному житті етнічної спільноти, яка сповідує світову релігію, тенденцій універсалізму та націоналізму, виявлено, що світові релігії наповнюються національним змістом через процес самоствердження нації (О. Бочковський); діалектика універсального й національного здатна реалізуватись у функціонуванні певної світової релігії, як, наприклад, українське християнство (М. Грушевський). З огляду на універсальність будь-якої християнської релігії немає підстав для тверджень про національний характер якоїсь із християнських церков (В. Липинський).

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф1(4УКР)503

Рубрики:

Історія політичних вчень

Шифр НБУВ: Ж20611 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Доведено, що в релігії через визнання й своєрідне витлумачення іншої реальності (якою вона є реальною для послідовників того чи іншого віровизнання) - Бог, Абсолют, Вищі Сили, перевтілення та ін. - світ постає прийнятним, а соціальне життя - виправданим. У такій якості релігія - один зі способів упорядкування суспільного життя. Обгрунтовано думку, що релігія як соціальний інститут є сукупністю своєрідних норм і цінностей, у яких утілено значущість певних зразків поведінки як для окремого індивіда, так і для суспільної системи, а отже, його вимоги є важливими, суттєвими для абсолютної більшості представників взаємодії певної суспільної системи. Оскільки релігійні символи належать до макрорівня соціального життя, то Інститут релігії "працює" на соцієтальному рівні й "відповідає" за ті цінності та ритуали, за допомогою яких у суспільстві підтримуються солідарність і згода. Оскільки функціонування релігії, як і інших соціальних інститутів, пов'язане з цінностями, нормами, ритуалами, символами тощо, то вона має культурний зміст.

Вказано, що сучасний дискурс про громадянську релігію започатковано в працях американського суспільствознавця Р. Белла. Такий феномен Р. Белла означив як сукупність загальних смислів, символів, ритуалів, свят, ідей і под., яку більшість населення, незалежно від релігійних уподобань або ж їх відсутності, сприймає як надособистісні, загальні, що мають сакральний смисл та значення. Ця сукупність вірувань, символів і ритуалів, що стосується сфери священного, в американське суспільство не привнесена, а є результатом американської історії й культурного фону, а відтак громадянська релігія інституціалізована в спільноту, а отже, вона існує як реальне соціально-духовне утворення та має суспільну значущість. Визначено, якими є головні функції громадянської релігії відповідно до концепції Р. Белла і його прихильників. З'ясовано зміст критики концепції громадянської релігії Р. Белла.

Здійснено спробу обґрунтувати власну концепцію громадянської релігії. Розкрито сутність української національної віри, простежено її становлення від месіанських думок мислителів Київської Русі до пророчих ідей діячів Кирило-Мефодіївського братства. Досліджено характерні ознаки національної віри. Зауважено, що за сучасних умов українська громадянська релігія є пересторогою виникненню будь-яким чварам на культурно-релігійному, соціально-політичному ґрунті і виступає одним із важливим чинників забезпечення єдності українського суспільства.